«Різні типи батьківської любові» Любіть свою дитину такою, якою вона є! 

Коли і з якого моменту починається батьківська відповідальність? Вона починається з моменту
ухвалення рішення мати дитину й бажання стати батьками. У кожній родині цей момент
відбувається по-різному. У кращому випадку ми плануємо мати дитину, попередньо плануючи її
народження на світ. Здоров'я, емоційний стан та інтелектуальний розвиток дитини залежать
від фізичного, психічного здоров'я матері в період усієї вагітності, а успішний розвиток
дитини — від умов життя.
Найголовніше в житті дитини — це любов батьків і оточуючих. Важливу роль відіграє свідоме
ставлення батьків до своїх обов'язків, грамотне виконання своїх обов'язків.
                  Батьківська любов. Яка вона? У родині народилася дитина. Що найбільше необхідно їй у перші моменти її життя? Це Ваша любов. З перших секунд свого життя Ваша дитина повинна
відчувати: «Мене люблять тому що я є!»

Поява дитини кардинально змінює попередній ритм життя батьків і забирає той час, що вони раніше витрачали на себе. З перших днів життя дитина шукає любові та підтримки від своїх батьків.

           Еріх Фромм визначив два напрями впливу батьків на життя дитини: турбота про задоволення природних потреб дитини та ставлення до дитини, що визначає її любов до життя. Якщо батьки добре ставляться до дитини, то це допомагає їй зрозуміти: життя прекрасне.Батьки повинні пам'ятати про наслідки, що залишають в душі дитини їх вчинки, слова, агресивна поведінка.

Яка поведінка дорослих може спричинити психологічну травму дитини? Це неприйняття та приниження дитини, емоційне ігнорування тощо.

Що трапляється з дітьми, які страждають від психологічних травм? У таких дітей з'являється
затримка у розвитку моторики та речових вмінь, розвиваються апатія та байдужість.
У психологічно травмованих дітей порушений сон. У них виховуються погані звички — смоктання пальців,спроба кусатися, розлади шлунка, істерія. Травмовані діти часто виглядають злими та нещасливими.Мають бажання кудись утекти, часто не мають уявлення куди саме.

              Зробіть так, щоб вашій дитині було цікаво та добре вдома. Не сваріть дитину за дрібниці, не влаштовуйтескандали через розбиту тарілку, розкидані речі.Поміркуйте над тим, як ми привчаємо дитину до порядку. Чому одні методи шкодять, а інші допомагають?

Вимогливість пронизує всю систему нашого виховання.

Переконуючи, ми вимагаємо морального розуміння своїх вчинків.

Привчаючи, ми вимагаємо, щоб стали звичними дії, які відповідають цим переконанням.

Виховання на прикладі навчає наслідувати тільки добре.

Похвала вимагає не зупинятися на досягнутому.

Караючи, вимагаємо не чинити погано.

Лише всі методи у комплексі можуть позитивно впливати на дитину.

Виховання переконаннями — це один із методів, що формує духовну серцевину особистості дитини.
Про це забувають у деяких родинах, де дітям повсякчас читають одноманітні моралі. Легко переконуватидитину тоді, коли ви знатимете, що хвилює вашу дитину.

Похвалою слід заохочувати певні вчинки.
Іноді батьки демонструють дітям поганий приклад. На дітей різного віку впливає не лише те, чого їх учать,а й те, хто це робить. Батьки повинні пам'ятати, що авторитет не знижується ні в того, хто не припускається помилок, а в того,хто їх виправляє. Батьківський авторитет повинен бути заснований на довірі дітей до батьків, а також на повазі батьків до дітей.

Фізичне покарання — метод помилковий! Він переконує дитину в тому: «Якщо ти сердитий — бий, не розмірковуй»,замість того, щоб розібратися і знайти інший вихід почуттям. Биття — шлях найменшого опору. Батьки використовують його тоді, коли не можуть або не хочуть знайти мирне
розв'язання до укладання конфлікту. Здебільшого биття не дає бажаних результатів, а тільки робить дитину жорстокою.

«Коли дитину сварять, б'ють та завдають їй болі, тоді з самого дитинства вона почувається самотньою.» (Д. Писарєв)

Інколи батьки занадто вимогливі до дітей. У таких родинах дитина чує тільки крики, заборони. Щоб
зробити дитину слухняною, її лякають або міліціонером, або дідом, який забере в мішок тощо.
Якщо дитина припускається помилки, то на неї чекає покарання [їй не дають їсти, а інколи й б'ють).

У деяких родинах батьки тільки й думають про те, як догодити дитині, зробити їй приємне. Якщо
дитина в родині одна, тоді батьки дуже балують її, виконують усі примхи, забаганки.

Є родини, у яких виховання бурхливе, тобто різкий перехід від покарань до всепрощення, від

вимогливості — до поцілунків.

  Неможливо керувати поведінкою дитини без відповідних до неї вимог. Вимоги до дитини повинні бути
справедливими та послідовними. Вони допомагають дитині знаходити потрібні форми своєї поведінки.Вимоги до дитини слід розуміти, не як насилля над її особистістю, а як повагу й довіру до неї.

Не забувайте! Дитина дошкільного віку має свої інтереси, духовні запити, що є основною силою її
розвитку, формування вольових якостей, без яких важко отримати свідому слухняність.

Поважайте дитину! Необхідно бачити в ній особистість, поважати її права, життєві потреби, вірити
в її можливості. Намагайтеся навчити дитину довіряти самій собі, тоді дитина навчиться довіряти вам